Споконвічно людство прагнуло до віри, уповало на надію, з любов'ю ставилося до життя та вчення Божого. Надійним помічником для людини у цій потребі є храм. Історія церкви Покрова Пресвятої Богородиці, що в Ганнівці Вирівській, відносно нова.
Цікавим фактом є те, що Ганнівський старостат складається із сіл Котенки та Ганнівка Вирівська. У самій же Ганнівці є вулиця Гагаріна, яка ніби вказує шлях, як проїхати на Лохню та Терещенки. Престольне свято мешканці Буровщини (така народна назва вул.Гагаріна) відзначали споконвічно 12 серпня в День Іоана Воїна (до речі, як у Терещеках та Куянівці). Саме відкриття храму Покрови Пресвятої Богородиці об’єднало жителів сільських вулиць та сіл старостату; і вони відзначають своє престольне свято 14 жовтня.
Саме будівництво церкви розпочалося у нелегкі 90-ті роки. З легкої руки очільника Агрофірми «Колос» Віктора Дмитровича Глазуна була створена комісія по плануванню, розробленню проєктної документації; визначено місце, де буде святиня, та відбулося безпосереднє його освячення. Закладення каменю здійснено Владикою Сумським і Ахтирським Варфоломієм у присутності багатьох небайдужих мешканців села. Серйозність питання не викликала сумніву. Сам храм будувався швидкими темпами (трохи більше трьох місяців), бо справді мав благословення Боже.
Фото: з архіву авторки
Як наслідок, 14 жовтня 1995 року відбулося урочисте освячення храму-церкви Покрова Пресвятої Богородиці. Ця подія зібрала всіх мешканців громади, у людей з’явилася можливість поспілкуватися, реалізувати потребу у вченні та слові Божому.
У день відкриття храму Першу службу вів отець благочинний білопільського церковного округу Андрій Кашпер у співслужінні з отцем Любомиром, який допомагав у будівництві храму ідейному товаришу Глазуну В.Д.). Також у службі брали участь багато священнослужителів Білопільського району (більше десяти).
Отець Любомир згадує: «Всі сільськогосподарські роботи закінчуються до Покрови. Народ має більше часу для духовного спілкування, для усилення віри в Бога. Існування храму Покрови несе велику роль: треба мати віру в Бога - основу людського буття, бути смиренним, ходити до храму з чистими помислами, каятися та причащатися».
Із кінця 1995 року для продовження відродження духовного життя мешканців Ганнівки та Котенок було запрошено ієрея Свято-Троїцького храму с. Річки Богдана Оприско. Духовне життя увійшло в русло. При храмі організовано церковний хор. Місцеві жителі до цього часу пам’ятають театралізовані дійства до свята Різдва Христового - вертеп. На сьогодні протоієрей Богдан згадує, що був вражений мальовничим селом, порядком та благоустроєм населеного пункту. Перше враження про церкву - «величава», і щиро дякує Богу, що мав можливість проводити богослужіння у цьому храмі. Отець Богдан подарував церкві древню ікону Покрова Пресвятої Богородиці, яка і донині знаходиться там. Це є фактично духовний захист для віруючих, прихожан. Ікона продовжує бути святинею для усіх місцевих жителів.
Багато років у храмі несе службу настоятель громади протоієрей Костянтин Приходько (із 15 лютого 2017 року).
Фото: з архіву авторки
Нині без молитви в храмі не відбувається жодна подія в селі: чи то родини, чи хрестини, чи то проводи в останню путь; недільні та святкові служби… 14 жовтня 2022 року у церкві також заплановане богослужіння (для отця Костянтина – це 26 безперервне престольне богослужіння нашого храму і громади села).
Крім духовного наставництва, велика увага звертається на прикрашення (убранство) храму, зміцнення матеріальної бази, облаштування сучасними комунікаціями (храм облаштовано обігрівом), благоустрій території. Цей процес триває і донині.
На сьогодні у храмі відбуваються богослужіння і вечірні, й утрішні. Усі присутні на службах можуть співати під час богослужіння. Започатковано традицію відспівування у храмі померлих, що робить проводи в останню путь і процедуру прощання з померлим більш значущою і гідною пам’яті померлого.
Саме цього ж дня - 14 жовтня - започатковано традицію відзначати День села. Поряд зі службою у храмі - престольним святом - на площі, біля Будинку культури, святкує вся громада, всі мешканці... Безліч люду: гостей та місцевих жителів, маючи гарний настрій, бадьорий накал, мали можливість реалізувати свої гастрономічні запити та сценічні здібності, проводили час цікаво та змістовно, веселилися, спілкувалися з максимальною користю для себе.
Фото: з архіву авторки
Розмаїття культурно-масових заходів, розваги, конкурсні програми, ряд забав для дітвори зманювали населення щороку на відзначення свята - Покрови Пресвятої Богородиці, а з 2014 року - Дня Захисника України та Дня українського козацтва.
Життя вносить свої корективи. Налаштований життєвий уклад мешканців громади, як, власне, і всієї України, порушила хвороба COVID та найжахливіше - війна з російським агресором. Нині увага кожного українця прикута до визвольних подій ЗСУ.
Усі священнослужителі, котрі мали та мають відношення до храму Покрова Пресвятої Богородиці, разом із кожним громадянином своєї місцевості - прихожанином церкви, звичайним християнином - всі разом моляться за владу України, за військових, які захищають рідну землю, за кожного українця. У молитвах звертаються до Матері Божої, щоб оберігала та покривала під своїм надійним захистом кожного, вселяла віру, надавала надію на якнайшвидшу перемогу.
І відновляться традиції землі рідної…
