Всі ми, хто з 24 лютого, хто ще раніше, незалежно від віку, професії, соціального статусу стали волонтерами. Іншими словами почали допомагати нашій Армії: хто чим міг. Важко «виміряти» рівень допомоги та її важливість. Хочеться подякувати всім: і хто подарував машину, і хто перерахував десять гривень. Неважливо, скільки і чим ти допоміг. Головне, що ти зробив це щиро, врахував власні можливості і віриш у нашу перемогу.
Наша редакція, як сайту, так і газети, пише про волонтерів із перших днів війни з 2014 року.
Нам писати легко і непросто водночас. Непросто, бо дуже важко охопити всі напрямки та згадати кожного, хто долучився до допомоги. Людина, яка сплела шкарпетки і передала п’ять банок тушонки, заслуговує на такі ж слова подяки, як і та людина, яка придбала авто для армії чи перерахувала десять тисяч доларів. Наша Перемога складається з усіх таких допомог.
Важко згадати всіх і не забути нікого. Але легко писати, бо журналісти «Білопільщини» особисто долучились до збору і передачі гуманітарної допомоги з серпня 2014 року.
- Саме 14 серпня 2014 року після звільнення Слов’янська і Лиману я вперше потрапила на схід, як волонтер. Пізніше були Бахмут (тоді ще Артемівськ), Дебальцево, (тоді ще українське), Попасна, тоді ще «нуль», Маріуполь, тоді з українським прапором. Це були волонтерські вантажі: їжа, одяг, генератори, бензопили, ліки, дитячі малюнки.. А з 2016 року почався інший етап нашого волонтерства, - розповідає головний редактор газети «Білопільщина» Наталія Калініченко.
Це наш проект «Реформована преса – українській Армії». І тоді вже наша волонтерсько-медійна робота набула статусу всеукраїнського проекту. І триває до цього часу. Тож, список волонтерських проектів, про які ми писали, почнемо з нашого власного.
Проєкт 1: «Журналісти і військові – разом до Перемоги!»
Він - працює, він збирає донати, він підтримує наших бійців. Він тримає інформаційний фронт.
Дякуємо всім, хто нас підтримав і оцінив, хто з розумінням поставився до нашої специфічної і дуже вузько-профільної роботи.
Ми говоримо з 2016 року : «Журналісти і військові – разом до Перемоги!»
Проєкт 2: Від волонтерської кухні - для ЗСУ
Сухі борщі та цілющі чаї, сердечки та ангелочки військовим, сушені горіхи та картопля… Все це у промислових масштабах збирають у Центрі дитячої та юнацької творчості, в Білопіллі, і передають на передову.
Про цей досвід ми писали у вересні. Про цей досвід знімали сюжети наші колеги з телебачення.
Про досвід наших дітей знають і за кордоном, бо їхні вироби сьогодні є в кабінетах відомих журналістів Америки та в музеях цієї країни.
Проєкт 3: Машини для армії – це можливість вижити та мобільно рухатись
З початку війни Миколаївська громада зібрала кошти, придбала на них шість одиниць техніки, яку передала захисникам.
- До збору коштів долучились як місцеві агрофірми, так і невеликі підприємці та фермери нашої громади, - підсумовує волонтерський проєкт голова громади Сергій Пасько. - Дві машини, одна з яких придбана за підтримки голови Сумської ОВА Дмитра Живицького, - на службі в місцевій ДФТГ, інші – в ЗСУ. Дякую всім, хто долучився.
Крім того, у жовтні жителі Білопільщини за два дні назбирали понад 80 тисяч гривень, аби придбати автомобіль для українських військових. Іще одну автівку подарував підприємець Олександр Бабич.
Проєкт 4: «Допомога чотирилапим друзям»
Волонтерство – це не лише допомога армії. У важкі часи, серед нас є люди, котрі, забуваючи про власні справи, втому та небезпеку, згуртовуються і допомагають тваринам. Рятують, лікують, стерилізують, годують, шукають чотирилапим тимчасове чи постійне житло і нових дбайливих господарів. А ще не втомлюються закликати до милосердя тих бездушних створінь, хто з легкістю здатен позбавити життя собаку чи кота, або ж залишити купу їхніх маленьких дитинчат на вірну смерть у найближчому сміттєвому баку.
Про цих дівчат із великими серцями ми писали у жовтні. А в грудні розповідали про хлопців у пікселі, які рятують безпритульних тварин. І, завдяки таким хлопцям, розумієш – цю країну не перемогти жодному ворогові! Адже її рятують Люди, здатні на великі вчинки заради кожного життя, навіть якщо це життя маленького пухнастого цуценяти.
Проєкт 5: улянівський хліб для військових
Ситий воїн воює краще. Улянівський хлібозавод з 24 лютого працює в режимі «можеш – працюй, є можливість – допоможи».
З перших днів вторгнення хлібозавод робив найважливіше – забезпечував хлібом наш район. Пізніше, коли область деблокували і почався нормальний товарообіг, улянівські пекарі почали активно допомагати військовим. І не лише хлібом та борошном. Перераховували кошти на потреби армії, і щотижня передають частині, яка стоїть під Бахмутом, кілька ящиків смаколиків.
Це лише п’ять проєктів...
Їх можна продовжувати довго. Це і виготовлення маскувальних сіток, і розвантаження та доставка гуманітарних вантажів, і подарунки машин та надання допомоги нашим військовим місцевими фермерами та підприємцями. Це і збір макулатури для продажу і придбання за ці кошти дрону.
Цей перелік безкінечний, як і наше прагнення допомогти армії, аби разом із нею Перемогти. Дякуємо кожному волонтеру і продовжуємо писати про вашу діяльність. Як і продовжуємо власну волонтерську діяльність.
