11 червня в Сумах вшанували пам’ять Героїв, які віддали життя за свободу і незалежність України. Голова Сумської ОВА Олег Григоров передав високі державні нагороди рідним 26 полеглих захисників із Сумського району.
Серед відзначених посмертно – захисники з Білопільщини Олексій Леонідович Старосотніков, Олександр Миколайович Байдак, Олег Вікторович Жигуленко, Юрій Сергійович Лосєв, Сергій Олександрович Попик, Павло Вікторович Сазонов, Олександр Миколайович Степаненко.
Рідним полеглих захисників передали ордени «За мужність» ІІІ ступеня.
Олексій Старосотников
Народився 25 січня 1988 року у с. Нові Вирки. Навчався у Нововирківській школі, потім – у Сумському професійному ліцеї будівництва та автотранспорту. Працював охоронцем.
У грудні 2023 р. був призваний на військову службу. Служив навідником 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Брав участь в бойових діях на Херсонському, Харківському та Курському напрямках.
8 липня 2025 року, в результаті ворожого авіаудару в районі н.п. Софіївка Донецької області, матрос, навідник 36 окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського ЗСУ Олексій Старосотников отримав поранення несумісні з життям. У загиблого залишилися син, мама та брат.
Поховали Олексія у Білопіллі на Алеї Слави. Захиснику було 37 років.
Олександр Байдак
Народився 20 грудня 1976 року в Білопіллі. Навчався в місцевій ЗОШ №4. Потім - в Іскрисківщинському ПТУ, де здобув професію – водій автотранспортних засобів категорії С, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів.
Все життя проживав у Білопіллі та працював на місцевих підприємствах за спеціальністю. Виховував чотирьох дітей.
У квітні 2025 року добровільно пішов захищати рідну землю від ворога.
5 липня 2025 року вогнеметник 425 окремого штурмового полку «Скала» Олександр Байдак загинув під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Яблунівка на Сумщині.
Оборонцю було 48 років.
Олег Жигуленко
Народився 1 серпня 1976 року в Білопіллі. Середню освіту здобув у Білопільській школі №1, а фахову - у Білопільському ПТУ. Працював різноробом.
Під час збройної агресії росії проти України, у 2014 році, разом із побратимами, Олег Жигуленко захищав східні території країни, у тому числі і Донецький аеропорт. На початку повномасштабного вторгнення пішов служити до місцевого добровольчого формування.
Згодом був мобілізований до лав ЗСУ. Проходив службу на посаді солдата номера обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону. Боронив Україну від окупанта на різних напрямках.
Від 12 листопада 2023 року захисник вважався зниклим безвісти. Після чергового обміну тілами загиблих та за результатами експертизи стало відомо, що Олег Жигуленко загинув 12 листопада 2023 року на Авдіївському напрямку, під час виконання службових обов’язків внаслідок відбиття штурмових дій противника. Захиснику було 47 років. У загиблого залишилися мама та брат.
Юрій Лосєв
Народився 17 квітня 1980 року в селищі Тімірязєвка (нині Слобожанське) Миколаївської селищної громади. Закінчивши миколаївську школу, навчався спочатку на зварювальника, пізніше – на провідника вагонів. Працював у різних містах України і в рідному селищі.
В армії проходив службу в підрозділах морського флоту в Севастополі. Останні роки мешкав у Миколаївці та допомагав мамі, у якої він був єдиним сином.
11 листопада 2024 року востаннє зателефонував родині і зв’язок із ним зник.
15 листопада 2024 року стрілець-помічник гранатометника 24 бригади сержант Юрій Лосєв загинув під час артилерійського обстрілу противником по позиціях мотопіхотного батальйону в районі Часового Яру Бахмутського району Донецької області.
Захиснику було 44 роки. У загиблого залишилась мати.
Сергій Попик
Народився 30 квітня 1988 року в с. Селище Черкаської області, там закінчив школу. Після служби у лавах Української армії працював на різних посадах.
У 2019 році переїхав у Білопілля - на малу батьківщину дружини. Працював на «Новій пошті» та оператором газової заправки.
У березні 2023 року пішов добровольцем захищати Україну, залишивши вдома дружину, трирічну донечку Вероніку та батьків похилого віку. Був командиром відділення - командиром машини мотопіхотного взводу 37 окремого мотопіхотного батальйону "Запоріжжя" 56 окремої мотопіхотної бригади ЗСУ.
Загинув 25 червня 2023 року під час виконання бойового завдання: штурму на Бахмутському напрямку поблизу населеного пункту Григорівка Донецької області. Захиснику було 35 років.
Поховали Сергія Попика на Алеї Слави центрального кладовища у Білопіллі. Під час прощання із загиблим військовослужбовцем ворог почав обстрілювати місто...
Павло Сазонов
Народився 11 липня 1971 року в Білопіллі. Навчався у Білопільській школі №3, потім – у Білопільському ПТУ №5. Працював фрезерувальником на Білопільському машинобудівному заводі. Виховував сина.
У 2018 році добровольцем пішов захищати країну від російських окупантів. Брав участь в антитерористичній операції. Після повномасштабного вторгнення став на захист м. Суми.
25 вересня 2023 року, виконуючи бойові завдання між селами Павлівка та Пречистівка Волноваського району, що на Донеччині, гранатометник Павло Сазонов отримав поранення несумісні з життям. Захиснику було 52 роки.
Поховали загиблого захисника на Алеї слави міського кладовища. Без батька залишився син.
Олександр Степаненко
Народився 6 квітня 1994 року в с. Кореньок на Глухівщині. У дитинстві разом із батьками переїхав до села Уланове Есманської громади, де і закінчив місцеву школу. В одному з навчальних закладів Глухова здобув робітничу професію електрогазозварника. Потім була строкова служба у 95 десантно-штурмовій бригаді у м. Житомир.
У 2013 році, коли доля поєднала його з дівчиною Вікторією, домівкою Олександра стало Білопілля. Тут хлопець закінчив Білопільське ВПУ, здобувши спеціальність електрика.
У квітні 2022 року Олександр добровольцем долучився до новоствореного 211 Сумського батальйону. Перші бойові дії зустрів у районі КПВВ «Майорське», біля міста Торецьк Донецької області. Військові дороги захисника пролягли через Сумщину, Донеччину та Курщину.
Солдат Олександр Степаненко був водієм-заправником відділення підвозу пально-мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення батальйону.
1 березня 2025 року під час повернення з бойового виїзду в районі села Яблунівка Юнаківської громади, внаслідок атаки ворожого FPV-дрона військовослужбовець Олександр Степаненко отримав поранення несумісні з життям. Захиснику було 30 років.
У скорботі залишилися дружина, син, донька та батьки.
