На щиті

Понад рік Наталія Вікторівна Коробка жила надією, що її син Сергій живий. Можливо, потрапив у полон, не має змоги повідомити про себе… Адже траплялося, що військові, яких тривалий час вважали зниклими безвісти, поверталися додому. Мати чекала на диво. Але замість довгоочікуваної зустрічі їй довелося зустрічати сина в домовині. 6 жовтня 2026 року в Сумах поховали 34-річного солдата Сергія Коробку з Білопілля, який загинув на Донеччині.

Півтора року рідні Володимира Кошевого жили в невідомості. Виконуючи бойове завдання на Курщині, наш земляк, захисник зник безвісти... З кінця лютого 2025 року брат Юрій та рідні не отримали від нього жодної звістки. І тільки у вересні 2026 родині повідомили результати ДНК-експертизи: загибель захисника підтвердилася. Володимиру Кошевому назавжди залишиться 49 років.

26 вересня у місті Суми провели в останню путь військовослужбовця 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України старшого сержанта Муху Андрія Олександровича. Віддати останню шану мужньому захиснику прийшли рідні та близькі, друзі, побратими-прикордонники, громада міста.

Надія жила до останнього. Поки Владислав Юрченко значився зниклим безвісти, рідні, друзі, вчителі чекали й вірили: можливо, поранений, можливо, у полоні, можливо, ще повернеться додому. За кожною новиною, кожним дзвінком могла бути та сама довгоочікувана звістка. Але одного дня очікування обірвала страшна звістка: результати ДНК-експертизи підтвердили: 20-річний Владислав Юрченко загинув, захищаючи Україну.

Скорботна звістка знову прийшла у Ворожбянську громаду. Війна забрала життя нашого земляка, уродженця Ворожби, Захисника України Дениса Сергійовича Зуєнка. Він загинув 23 січня 2025 року, виконуючи військовий обов’язок та захищаючи Україну від російського агресора. Захисникові назавжди - 27...

Понад півтора року рідні та близькі чекали звістки про долю Володимира Пороскуна. Від березня 2025 року прикордонник вважався зниклим безвісти. Про його загибель говорили ще тоді, але тривалий час тіло захисника не могли повернути додому. Лише під час репатріації тіл загиблих військових Володимир повернувся на рідну землю, щоб знайти тут свій останній спочинок.

12 вересня Миколаївська громада прощалася із захисником України, солдатом-кулеметником військової частини А0281 Олегом Федоровичем Миколишиним. Він народився 12 листопада 1999 року. А 6 вересня 2026 його життя обірвала війна. Олегу було лише 26…

Начальник Сумської ОВА Олег Григоров передав державні нагороди родинам 21 загиблого Героя із Сумського району. Указами Президента України наших земляків, які до останнього захищали рідну землю, посмертно нагороджено високими відзнаками. Серед відзначених – наші земляки з Білопільщини, які віддали життя у боротьбі за свободу України.

Миколаївська громада втратила ще одного захисника. Після майже двох років невідомості підтвердилася загибель Дмитра Ворони, який зник безвісти 2 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Дмитру назавжди залишився 31 рік…

Захищаючи незалежність України, віддав життя наш земляк з Білопільщини, Андрій Володимирович Хлучин. Загиблому воїну назавжди - 47...

Знову - непоправна втрата в Білопільській громаді... Захищаючи свободу та незалежність України, загинув випускник Білопільського ліцею № 2 ім. С.М.Гордієнка, майстер цифрового світу, талановитий керівник інформатичного гуртка Сергій Олександрович Тимко.

Віталій Вікторович до останнього подиху залишався вірним військовій присязі. Його відданість і подвиг назавжди закарбовані в історії нашої громади та всієї України.