Життя під час війни

Ось уже скоро як чотири роки прикордоння, а, відповідно, й прифронтові громади Сумщини живуть під звуками постійних вибухів, зазнаючи значних людських і матеріальних втрат. Та навіть у цих екстремальних умовах їх мешканці намагаються не тільки триматися своїх домівок, а й, за можливості, приносити користь тим, хто, так як і вони, досі не скористалися наданим владою правом на евакуацію.

Трибуна.Суми поспілкувалася з психологинею, яка переїхала з Білопільщини до Сум через війну, побудувала своє життя заново й тепер допомагає іншим переселенцям знайти внутрішні опори.

Олена, яка нині живе у Польщі та має фах перукаря, вирішила зробити добру справу для своїх земляків. Вона приїхала до Білопілля не лише щоб оформити документи чи провідати будинок, а й оголосила акцію: 7 і 8 січня безкоштовно стригла всіх охочих.

86-річна Раїса Миколаївна все життя прожила у Білопільській громаді. Рідна оселя, знайомі вулиці, усе це тримало її до останнього, та постійні обстріли змусили замислитися над найважливішим: власним життям

Тиша лякає. Андрій дивиться в стелю й чекає прильотів. Почути б один, два, три, вісім, двадцять три, тридцять один, сорок – і можна засинати. Але все тихо. Навіть солов'ї й собаки мовчать. Третя година ночі, а Андрій лежить, дивиться в стелю й чекає прильотів. Прильотів не буде, бо Андрій у маленькому містечку на заході країни, і прильотів тут не було ніколи.

Чи могли б ви уявити, що в прифронтовому місті, де загроза смерті не зникає ні на секунду, може активно розвиватися волонтерський рух? У Білопіллі таким осередком став центр плетіння маскувальних сіток, що працює вже понад сім років. Його заснував у 2018 році Сергій Долуда.

19 квітня 2024 року стало чорним днем для Білопілля. Ворог нещадно обстріляв місто, і снаряди накрили житлові квартали, забравши життя мирних людей, зруйнувавши десятки будинків. Серед поранених був і наш земляк Богдан Некрасов.

Після повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році заклад працював безперервно, незважаючи на постійні обстріли, руйнування та ракетні удари. Лікарі первинної ланки проводили прийоми пацієнтів, виїзні консультації у селах, а сама лікарня, навіть після пошкоджень (вибитих вікон, завалів), продовжувала і продовжує надавати допомогу, рятуючи людські життя. Без перебільшення, ця лікарня стала символом стійкості медичної системи на Сумщині, продовжуючи функціонувати під постійним вогнем.

Уряд ухвалив постанову про підтримку цивільних українців, яких росія незаконно позбавила свободи. Документ розробило Мінрозвитку у взаємодії з Секретаріатом Уповноваженого ВРУ з прав людини і Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.

Мільйони українців постраждали від повномасштабної агресії Росії: втратили домівки, здоров'я, близьких чи були змушені тікати. Міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U), створений у Гаазі за підтримки Ради Європи, України, ЄС та понад 40 країн, фіксує ці збитки. Ми поспілкувались із Наталією Єсіною, правозахисницею Української Гельсінської спілки з прав людини, щоб розібратися, для чого українці мають подавати заяви в Реєстр та як правильно це зробити.

В умовах повномасштабної війни, яку розв’язала росія, національний спротив набув критичної ваги. Відсіч агресору стала справою всього українського народу, а підготовка цивільних до дій у надзвичайних умовах — надважливим чинником нашої стійкості. У Сумах та Ромнах діє програма підготовки громадян до національного спротиву, що охоплює 48 годин навчання протягом 8 тижнів.

Поліцейські вивезли 86-річну мешканку, яка проживала менш ніж за десять кілометрів від лінії зіткнення. Через постійні ворожі обстріли соціальні служби не мали змоги забезпечити їй належний догляд, тож звернутися по допомогу до спецпідрозділу поліції.