Герої не вмирають...

22 квітня додому "на щиті" повернувся наш земляк, житель Миколаївської громади, Богдан Решетар.

Ворожбянська громада втратила ще одного захисника України... 11 квітня 2025 року загинув наш земляк Олександр Олексійович Біличенко.

У суботу, 5 квітня 2025 року, у Миколаївську громаду на щиті повернувся наш земляк, воїн Олександр Муравйов. Солдат гранатометного взводу 2 стрілецького батальйону в/ч А4808 загинув під час виконання бойового завдання в н.п. Веселе Волноваського району Донецької області 26 березня.

Третього квітня до рідного Білопілля повернувся на вічний спочинок захисник України, полеглий земляк Євген Єфіменко, який боронив українську землю від російського окупанта та загинув на російсько-українській війні 1 квітня 2025 року.

28 березня в м. Суми прикордонники провели в останню путь свого побратима сержанта Ковінька Анатолія Васильовича. Життя 48-річного інспектора прикордонної служби 3 категорії – тракториста інженерно-позиційного відділення 9-ї прикордонної застави 2 прикордонного загону обірвалося 24 березня 2025 року під час виконання бойового завдання з охорони та оборони державного кордону на Сумщині.

Війна забрала ще одне життя мешканця Ворожби... 24 березня 2025 року, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, загинув наш захисник 35-річний Дмитро Панікар. 27 березня рідні, друзі та земляки провели полеглого героя в останній земний шлях...

Лейтенант командир аеромобільного взводу аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини А 2120 Сергій Володимирович Качан загинув  20 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі бойових дій, біля населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області. З того часу його офіційно вважали безвісти зниклим.

16 березня мав відзначити свої 30 років наш наймолодший захисник Сергій Пашков. Його життя забрала війна... Сергій пішов захищати Україну у 2014 році. Він помер від наслідків поранення 18 лютого 2025 року.

Страшна війна забрала життя ще одного захисника, мужнього бійця та земляка Олександра Вікторовича Антоненка, який боронив українську землю від російського окупанта.

"Це наш наймолодший земляк, який віддав життя за нашу свободу", - говорили 9 березня на кладовищі односельці, проводжаючи в останню путь Владислава Токаренка. Захиснику було всього 28 років. Його мрії та мрії його найрідніших людей злетіли в небо разом із його душею. Їх ніби забрав в останній політ його дрон, яким він керував.

Зі сльозами та на колінах у селі Сульському зустрічали і провели на вічний спокій свого загиблого земляка Романа Чернова.

5 березня Білопільська громада провела полеглого героя в останній земний шлях. Віддати останню шану Олександру прийшли вдячні білопільці. Поховали загиблого захисника на місцевому кладовищі. Присутні в останнє вклонилися Герою, а Державний Прапор передали дружині. У мить прощання прозвучав Державний Гімн України та військовий салют.