На захисті України

Олександр, позивний “Ювелір” — доброволець із Білорусі, який приїхав до України, щоб боротися проти російської агресії. Спочатку служив на медеваку — вивозив поранених із передової. Щоденне балансування між життям і смертю, втрата побратимів і посестри призвело Ювеліра до рішення стати розвідником. Навіть важке поранення та десятки операцій не зламали його переконання: боротьба за свободу України — це й битва за майбутнє Білорусі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Доброволець із Бразилії на позивний “JC” сьогодні виконує непросту і надзвичайно важливу місію. Він рекрутер. Воїн добре знає, якими якостями повинен володіти кандидат для проходження служби, що розповісти та порадити майбутнім колегам. Адже у нього за спиною досвід жорстких бойових зіткнень із російськими окупантами в урбанізованій місцевості Бахмута, палаючий берег річки на Херсонщині та лінія оборони у безкрайніх полях Запоріжжя.

З нагоди Дня українського добровольця керівників добровольчих формувань громад Сумщини відзначили державними нагородами – відзнаками Президента України "За оборону України", а також відзнаками начальника Сумської обласної військової адміністрації.

Олександр Бондаренко на псевдо "Ескобар" родом із Білопілля. Він — командир інженерно-саперного взводу 30 ОМБр, нагороджений Срібним хрестом. Нині чоловік служить на Донбасі. Розповів про те, як змінюється тактика воєнних дій і як війна вплинула на його рідне місто.

Він родом із Чилі — країни природних контрастів. Землі, де полум’я андійських вулканів межує із віковим мовчанням льодовиків, а безжальна пустеля Атакама поступається місцем щедрим виноградним долинам.

Він прибув із краю тропічних лісів та гірських обріїв – звідти, де війну знають не з чуток, і шанують тих, хто здатен боронити свою землю зі зброєю в руках. Перш ніж опинитися в Україні, Согер відслужив десять років у збройних силах Колумбії, дев’ять із них – як професійний військовий.

Про наших земляків Віталія Мартиненка та Олександра Калиновського ми розповідали після їхнього повернення з полону, у травні минулого року. Сьогодні хлопці проходять реабілітацію, лікування, відновлюють своє життя у нових умовах, разом із родинами й дітьми і намагаються знайти своє місце вже у новому житті. 

Французький доброволець Хан воює за Україну з січня 2023 року. Нині він командує спеціальною розвідувальною групою, що працює на найгарячіших ділянках фронту. За його плечима – Харківщина, Донеччина, Запорізький напрямок, де він здобув досвід роботи як у штурмових операціях, так і в групах вогневої підтримки. Саме цей шлях сформував його погляд на війну – прямий, без ілюзій і абстракцій.

Упевненість в голосі та кришталева ясність думок миттєво приковують увагу – варто йому лише промовити слово. Це чоловік, який діє чітко – без вагань чи внутрішніх сумнівів. У повному спорядженні він виглядає немов персонаж класичного американського бойовика. Але довкола нього не знімальний майданчик. Це справжня повномасштабна війна. І він тут не грає роль – а бере безпосередню участь у бойових місіях найвищого ризику.

Будь-який власник паспорта з двоголовим покручем на обкладинці, що приперся на чужу землю зі зброєю в руках – автоматична мішень для гри з пекельними наслідками. Схоже, саме це й мали на увазі розробники українського дрону “Дартс”, коли обирали назву для свого виробу.

Тернополянин Роман – військовослужбовець, інженер безпілотних авіаційних комплексів одного з інтернаціональних підрозділів. У цивільному житті він засновник і директор музичної школи, музикант, саундпродюсер, а ще – активний волонтер. До війни його світ обертався довкола чутливої музичної техніки. Тепер звукоінженерний досвід служить іншій меті: не для концертних залів, а для бойових завдань.

Він виріс посеред смарагдових високогір’їв Уельсу. Тепер воює серед розлогих пагорбів Харківщини. Ці краєвиди можуть здатися дивовижно схожими. Та якщо валлійські узвишшя говорять мовою атлантичних злив, то українські схили озиваються віддаленим громом артилерії.