На захисті України

Сергій Кагітін останніх 25 років присвячує своє життя захисту державних кордонів України. Свою військову кар’єру розпочав зі строкової служби в Кримському прикордонному загоні, де й підписав контракт на подальшу військову службу.

Офіцер медичної служби Владислава – начальник медичного пункту Інтернаціонального легіону оборони України. Дівчина – лікар медицини невідкладних станів. Закінчила інтернатуру, склала іспити та підтвердила диплом у Великобританії, але працювати там за спеціальністю відмовилася – почалася широкомасштабна війна.

Про те, як живуть та воюють іноземні добровольці й українці, що цінують і з чого дивуються, про їхні проблеми та мотивацію, про “фірмові бонуси”, систему виживання і перемоги Магури, та чому люди з усього світу обирають службу саме у цій військовій частині розповідає В'ячеслав, начальник відділення рекрутингу 47 бригади.

Віктор Радченко зустрів уже працюючи в системі цивільного захисту — фактично в структурі, яка відповідала за підготовку міста до можливих загроз. І саме ці знання, досвід і розуміння процесів стали надзвичайно потрібними у перші ж дні повномасштабного вторгнення.

Тринадцятий пройшов через важкі бої в Серебрянському лісі, а за участь у боях під Покровськом нагороджений відзнакою “Золотий хрест”.

Бразилець Оскар та колумбієць Шедес зустріли нас одразу після повернення з бойового виходу. Двоє друзів, двоє побратимів. М’язисті, підтягнуті, загартовані роками служби та бойових операцій. Але війна змінилася. Тепер вони воюють не лише зі стрілецькою зброєю в руках, а й за допомогою дронів, що панують в небі російсько-української війни.

Олександр, позивний “Ювелір” — доброволець із Білорусі, який приїхав до України, щоб боротися проти російської агресії. Спочатку служив на медеваку — вивозив поранених із передової. Щоденне балансування між життям і смертю, втрата побратимів і посестри призвело Ювеліра до рішення стати розвідником. Навіть важке поранення та десятки операцій не зламали його переконання: боротьба за свободу України — це й битва за майбутнє Білорусі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Доброволець із Бразилії на позивний “JC” сьогодні виконує непросту і надзвичайно важливу місію. Він рекрутер. Воїн добре знає, якими якостями повинен володіти кандидат для проходження служби, що розповісти та порадити майбутнім колегам. Адже у нього за спиною досвід жорстких бойових зіткнень із російськими окупантами в урбанізованій місцевості Бахмута, палаючий берег річки на Херсонщині та лінія оборони у безкрайніх полях Запоріжжя.

З нагоди Дня українського добровольця керівників добровольчих формувань громад Сумщини відзначили державними нагородами – відзнаками Президента України "За оборону України", а також відзнаками начальника Сумської обласної військової адміністрації.

Олександр Бондаренко на псевдо "Ескобар" родом із Білопілля. Він — командир інженерно-саперного взводу 30 ОМБр, нагороджений Срібним хрестом. Нині чоловік служить на Донбасі. Розповів про те, як змінюється тактика воєнних дій і як війна вплинула на його рідне місто.

Він родом із Чилі — країни природних контрастів. Землі, де полум’я андійських вулканів межує із віковим мовчанням льодовиків, а безжальна пустеля Атакама поступається місцем щедрим виноградним долинам.

Він прибув із краю тропічних лісів та гірських обріїв – звідти, де війну знають не з чуток, і шанують тих, хто здатен боронити свою землю зі зброєю в руках. Перш ніж опинитися в Україні, Согер відслужив десять років у збройних силах Колумбії, дев’ять із них – як професійний військовий.