Дехто народжується, аби служити й захищати тих, хто цього потребує. Та інколи допомогти можна лише зі зброєю в руках. Коли зло вдаряє по невинних танками й ракетами, самих лише добрих слів замало. Лефті став одним із тих, хто відчув це всією душею після жорстокого нападу росії на український народ.
Володимир Дранченко — наш земляк, людина, для якої слово «служба» ніколи не було порожнім. У мирному житті він працював у карному розшуку, щодня стояв на сторожі закону. Сьогодні під позивним «Бурий» він захищає нашу державу біля Часового Яру, де війна триває щодня і щохвилини. У розмові він відверто розповів про свій шлях від поліцейського до воїна, про побратимів, мотивацію і віру в перемогу.
Як працюють дробовики різних видів та систем, розказує і показує військовослужбовець 3 Інтернаціонального легіону оборони України, один із інструкторів-наставників, “Болеславович”.
Військовослужбовець 3 Інтернаціонального легіону оборони України з позивним “Цакін” у мирному житті був режисером документального кіно. Зараз у його руках пульт важкого безпілотного бомбера “Вампір”, що кружляє над нами. Легіонер готує зовсім інший історичний сценарій для справжніх подій, хоча знятий камерою дрона фільм безумовно буде документальним.
Коли ми вперше зустрілися, Віві ще спирався на милиці – загоював поранення. Одразу впадало в очі його обличчя – зовсім юне, втім уже сповнене спокійної гідності. Відчувалось: він не прагне говорити мовою героїчних звернень. Та сама його постать була промовистим посланням до світу.
Російські окупанти, окрім широкої номенклатури штатних засобів мінування, застосовують багато варіантів розтяжок і різноманітних саморобних вибухових пристроїв. Нехтуючи будь-якими правилами Міжнародного гуманітарного права, а нерідко – і банальної логіки, вони мінують усе: особисті речі, зброю, боєприпаси, гаманці, дитячі іграшки та навіть тіла своїх холодних колег.
З Інтернаціональний легіон оборони України продемонстрував, як працює штурмова гвинтівка CZ Bren 2. Легіонер веде вогонь одиночними пострілами та короткими чергами у високому темпі, в русі. Попри це зброя демонструє добру точність і кучність, що, за наявності відповідних навичок, гарантують швидке ураження грудної мішені з відстані 70–100 метрів.
Перед початком російського широкомасштабного вторгнення він повернувся з-за кордону, щоби пройти військовий вишкіл, адже розумів: невдовзі почнеться. Закінчивши кафедру підготовки офіцерів запасу Національного університету оборони України, Андрій одразу приєднався до війська.
Гадес – колумбієць, який із перших днів широкомасштабного вторгнення став на захист України. У 2022 році він уже нищив російських окупантів на Харківщині – у Петропавлівці, неподалік Куп’янська. Його позивний – ім’я володаря потойбічного царства. Для побратимів воно слугує нагадуванням: кожен день на полі бою – мандрівка між життям і смертю. Для ворога ж це попередження: з Гадесових володінь, небагатьом щастить повернутися живим.
Одесит із позивним “Джон” пройшов пекло з перших днів повномасштабного вторгнення: брав участь у боях поблизу Прип’яті, що в Чорнобильській зоні відчуження, за Світлогорськ, Ізюм, Бахмут, Роботине, Оріхове, Мар’їнку та багато інших.