Життя під час війни

Про земляків, об’єднаних в одну велику родину, поговоримо сьогодні з білопільчанкою, адміністраторкою Телеграм-чату «Білопільщина Чат» Вікторією Шенкаренко. А ще – про те, як один із популярних сьогодні месенджерів допомагає рятувати людей.

Ми вже не один раз розповідали про улянівських хлібопекарів, про продукцію, яку вони випускають. За два роки вторгнення багато місцевих підприємств і виробництв або скоротили, або припинили діяльність. Про те, що ми побачили, коли приїхали нещодавно в Улянівку - в нашому матеріалі.

На нашу думку, саме місцеві підприємці – це символ стійкості і незламності країни, які демонструють ці якості не за бюджетні кошти, а ще й сплачують у бюджет. Наші місцеві підприємці – це люди, які ризикують не лише своїми статками, товарами, бізнесом, а й часто – життям.

3 квітня поліцейські офіцери Ворожбянської громади провели тренінг із техніки накладання турнікета та проговорили алгоритм дій під час артобстрілів та авіаційних ударів.

Саме в Рижівку, точніше на її околиці, вранці 24 лютого 2022 року першою зайшла ворожа техніка і пішла «на Київ», як вони тоді думали. Поверталась теж по цій дорозі. Але дуже швидко і вже не такому складі. Зараз війська стоять фактично за кілометр від житлових будинків рижівців.

Відтоді, як «Слобідський край» разом з колегами з «Білопільщини» почали спільний проєкт «Біля кордону» – про життя у межуючих з рф Харківській і Сумській областях, – минув рік. За цей час у деяких населених пунктах ситуація, на жаль, погіршилася.

Як не стати жертвою шахраїів, керуючись "добрими намірами"

Як працює у Білопільській громаді добровольче формування "Вир"? Хто пішов захищати свій дім і чому саме про цих людей ми говоримо напередодні Дня добровольця України.

У перші дні широкомасштабного вторгнення солдат ДШВ Руслан Автомонов поклав під бронежилет дитячий малюнок з простим написом: «Дякую за те, що ви нас захищаєте!».

Війна триває. Кривава, болюча, виснажлива. Не тільки фізична, але і психологічна. Інформаційна. Бо інформація в наш вік мереж шириться миттєво. А з нею може ширитися і біль, травма, зневіра, розпач, знесилення, сліпа лють.

Пам"ять про нашого земляка Олександра Олеся надихає на творчість митців Білопільщини.

Коробка солодощів, подарована дітям – здавалося б, звичайна невеличка приємність, добрий жест дорослого чоловіка, військового ЗСУ, який хотів подарувати малечі усмішку та гарний настрій. І це йому вдалося!