У кожного - свої спогади, свої відчуття і переживання. І одне на всіх питання: «Як ми будемо далі жити, що робити, як бути максимально корисним?». Пам’ятаєте, як збирали їжу, одяг, бігли здавати кров, записувались у загони оборони? Як “відбивалися” від дзвінків і питань “А Білопілля ще з українським прапором?”. Як вислуховували різні чутки про “танки йдуть по вулиці Гагаріна”. Як стояли в чергах за хлібом, готівкою та ліками... Як ділилися бензином і збиралися в одну машину, щоб поїхати в Суми і там “заправитися”...
Ми пережили цей рік. Пережили і оточення та звільнення, перші обстріли і перші втрати, як серед мирних людей, так і наших захисників.
Ми навчилися не лише за звуком розрізняти, з якої зброї по нас стріляють, а й дотримуватися комендантської години, звикли готувати документи під час перетину блок-постів, знаємо, де найближчий і найміцніший підвал.
Ми стали дорослішими не просто на календарний рік. За цей рік ми прожили певний етап визвольної війни за незалежність України від росії, яка триває вже більше трьохсот років. Ми довели всьому світу, що нас не треба “захищати”, що ми маємо право і виборюємо його жити у своїй країні на своїй землі, говорити рідною для нас мовою і самим вирішувати, яким буде наше майбутнє.
Сьогодні ми разом із нашими читачами пропонуємо погортати підшивку “БІлопільщини” та сторінки сайту Білопілля.City і згадати, як ми бачили тоді події і що найбільше нас турбувало за рік, що минув. Всі вони починаються з ранку 24 лютого.
- Вранці, 24 лютого близько 8 години мені довелось вийти на лвансий город і зняти цей стрім, аби відповісти численні дзінки і СМС з усіх краін і куточків України: "Що там у вас?" , - згадуєж редактор "Білопільщини" Наталія Калініченко. Аби не писати кожному, що на цю хвилину у нас тихо, я зняла це відео. Трохи наївне, але треба було щось робити.
Цього виявилось мало. За кілка годин пішли чутки, що "Всьо, місто захоплюють" Довелось поїхати і зняти відео про те, що "на вулиці Гагаріна у Білопіллі ворожих такнків і десанту немає"
І зараз фото того дня.
І наступного.
Черги за хлібом.
Газета, яка загубилась у часі
Із початком повномасштатбної війни газета "Білопільщина" опинилася між двох реальностей. У середу 23 лютого традиційно редакція зробила черговий випуск газети і пішла додому. Ми ще не знали, що це був останній мирний робочий день і останній мирний випуск газети. І ранком, після обстрілів на кордоні 24 лютого, ми зрозуміли, що ця газета стане таким собі елементом "машини часу", який повертатиме нас у ті, ще безтурботні і щасливі дні.
З друкарні машина з газетами виїхали звечора 23 лютого і ранком 24 привезла весь тираж у Суми на пошту. Ні 24 лютого, на 25, ні весь місяць було “не до газети”. Вона та інші газети лежали на пошті, бо ні привезти їх, ні рознести читачам не було можливості.
Ми вже фактично зверстали наступну газету, якраз до 8 березня. І зробили її в онлайн-форматі. А потім зверстали наступну. Для зручності інформацію виставляли як на сайті, так і в соцмережах. Але історія з віддрукованим номером, який чекав свого часу, вийшла просто детективна.
Після звільнення території Сумського району, газету, датовану 26 лютого, рознесли читачам 22 березня. Такий собі “привіт” із мирного минулого. Цей номер уже став раритетом і обов’язково піде в музей історії війни.
Всі наші матеріали та повідомлення можна і сьогодні побачити як на сайті, так і в соцмережах. Скріни - не горять!
Обмін полоненими
Першого березня минулого року відбувся перший обмін полоненими на Сумщині. П’ятьох наших людей із тероборони обміняли на одного російського офіцера військової поліції. Серед визволених – житель Ворожби Позняк Валерій Семенович, 1965 року народження.
Переглянути відео можна за посиланням на сторінку ФБ Дмитра Живицького: відео 1 - відео 2
Додаток "Повітряна тривога"
1 березня 2022 року в Україні запустили додаток "Повітряна тривога", який сповіщав про небезпеку запуску ворожих ракет. Встановити застосунок можна було через Google Play Market або AppStore. Завдяки додатку жителі тієї чи іншої області України могли вчасно дізнатись про запуск ворожих ракет і зорієнтуватися в небезпечній ситуації та сховатися в укриття. Згодом цей додаток вдосконалили і користувачі могли обирати не лише область, а й конкретний регіон (район та громаду). Ще пізніше в додатку з’явилася функція сповіщення не лише про повітряні тривоги, але й артобстріли.
Всі ці дні з тривогою і болем ми слідкували за подіями в Охтирці, Тростянці, передмісті Сум. Отримували різну інформацію і про окупацію Тростянця, частини Сумського району, бомбардування Охтирки.
"Зелені коридори" на Сумщині
10 березня на Сумщині відкрили «зелені коридори» для евакуації населення з Сум та інших міст області. Було задіяно близько ста автобусів і 80% із них − організовано Сумською військовою адміністрацією. Про це повідомляли тодішній голова Сумської обласної військової адміністрації Дмитро Живицький та телекомпанія СТС.
Допомога від Дії
10 березня ми повідомляли наших читачів про те, що в сервісі «Дія» з’явилася можливість отримати одноразову допомогу в розмірі 6500 гривень. Гроші на картку єПідтримки могли отримати підприємці та наймані працівники з територій, де ведуться активні бойові дії.
Провокація ворога в Рижівці
29 березня ворог влаштував провокацію на пункті пропуску «Рижівка», що на кордоні з росією. Вони підірвали власний БТР. Про це у своєму відео на Facebook повідомив тодішній голова Сумської військової адміністрації Дмитро Живицький. За його словами, це була заздалегідь спланована провокація, "спрямована на формування картинки для російських ЗМІ, що начебто українці знищили їхній БТР".
Живицький розповів, що насправді це росіяни, аби помститися українцям, спалили український прикордонний пункт пропуску на кордоні з РФ".
Транспорт на Білопільщині
Незважаючи на складнощі воєнного часу, місцева влада та перевізники робили все можливе, аби жителі Білопільщини мали змогу дістатися до найближчих населених пунктів та обласного центру. Так, із 30 березня 2022 року відновився рух на автобусному маршруті "Білопільська міська лікарня - ст.Ворожба". Автобус не їздив за цим маршрутом майже місяць.
З другого квітня відновився рух приміських поїздів від Смородиного до Білопілля та у зворотньому напрямку.
А вже з 4 квітня відновилося автобусне сполучення між Білопіллям, Ворожбою і Сумами.
Детальний графік руху автобусів із Білопілля, Ворожби, Річок та Миколаївки ми оприлюднювали на нашому сайті 5 квітня 2022 року.
Ще за кілька днів пасажири залізниці отримали можливість доїхати з Ворожби до Тростянця і Конотопа. А з 28 квітня щоденно почав курсувати поїзд сполученням Суми — Київ через Ворожбу.
З 19-20 квітня відновилося сполучення за маршрутами “Шостка-Суми” та Суми-Ромни, з відправленням з автовокзалу. Крім того, з 20 квітня відновилося перевезення по білопіллю, за маршрутом № 5.
Як працював місцевий перевізник, можна прочитати тут.
Окупанти підірвали міст через річку Сейм
Другого квітня, відступаючи з Бурині, російські окупанти зруйнували мостовий перехід через річку Сейм на дорозі Р-44 Суми – Путивль – Глухів. Це був шлях із Путивля до Сум. Цей міст з’єднував не лише Путивль з обласним центром, а й іншу частину області з містами Глухів, Шостка, Ямпіль.
Робота Нової та Укрпошти
Після певної перерви на Білопільщині відновила свою роботу і Нова пошта. Вже на початку квітня минулого року в місцевих відділеннях Білопілля та Ворожби можна було як отримати посилку, так і зробити відправлення.
В умовах обмеженого пересування, фактичного оточення області відділення Укрпошти на Білопільщині не припиняли роботу, хоч і довелося працювати в екстремальних умовах.
Великдень в умовах війни
Минулого року жителі Білопільщини зустрічали Великдень в умовах війни. Через воєнний стан і запроваджену комендантську годину, задля безпеки громадян, нічні Великодні Богослужіння на території Білопільщини не проводилися, але вони відбулися вдень, напередодні. Затверджені графіки Богослужінь у храмах Білопільщини, надані співробітниками відділення поліції № 1 (м.Білопілля), ми оприлюднювали на сайті 22 квітня.
Обстріл Атинського інтернату
А вже наступного дня, в суботу, 23 квітня, напередодні Великодня о 15.30 ворог із сусіднього Глушковського району обстріляв територію Атинського психо-неврологічного інтернату. В результаті артилерійського обстрілу вибиті всі вікна та двері. На щастя, обійшлося без жертв. Це був перший обстріл на Білопільщині, після того, як наші війська вигнали ворога за межі області. Відтоді повідомлення про обстріли з-за кордону почали з’являтися все частіше…
Після одного з чергових обстрілів, 4 липня, підопічних інтернату та персонал евакуювали у більш безпечне місце. Сьогодні комунальний заклад працює у новому приміщенні.
Перший номер "Білопільщини" в умовах війни
22 квітня 2022 року, напередодні Великодня, вийшов перший друкований в умовах війни номер "Білопільщини". На певний час випуск друкованого видання припинився, але ми збирали матеріали про життя Білопільщини, наповнювали сайт Білопілля.City, сторінку Білопілля.City - Газета "Білопільщина", групу "Білопілля.City - Новини для вас" і наш Телеграм-канал. Зробили кілька онлайн-номерів.
Перші втрати серед цивільних на Білопільщині
12 травня 2022 року маємо перші втрати серед цивільного населення. Близько шостої ранку ворожі війська, застосовуючи зброю, заборонену міжнародним правом, здійснили артобстріл по населеному пункту с. Старі Вирки. Внаслідок обстрілу на власному подвір’ї загинув 67-річний місцевий житель.
Одна з найважчих для міста ночей
Ніч на 23 травня 2022 року стала для Білопілля однією з найважчих від початку повномасштабного вторгнення. Всю ніч ворог обстрілював мирне місто Білопілля та околиці. Зі своєї території росіяни випускали ракети, гатили з САУ та близько першої ночі був авіаудар. В результаті постраждали приватні будинки цивільних жителів міста, щонайменше 11 будинків були серйозно пошкоджені. На щастя, обійшлося без людських жертв. Але наших людей не зламати! Рятувальники провели аварійно-відновлювальні та невідкладні роботи в пошкоджених оселях та будівлях приватного сектору. Їм на допомогу прийшли і небайдужі місцеві мешканці.
Білопільська громада - в зоні бойових дій
27 травня ми повідомляли наших читачів про те, що Білопільська громада, разом зі ще сімома громадами Сумщини, увійшла до оновленого переліку Мінреінтеграції, як громада, розташована у районах проведення воєнних (бойових) дій. Відтоді обстріли громади, особливо – прикордонних сіл, стали частішими.
Чи буде повторний наступ?!
В травні-липні минулого року почали ширитися чутки про можливий повторний наступ ворога на територію Сумщини та стягнення російської техніки під наш кордон. Жителі області, й Білопільщини зокрема, тривожилися з цього приводу і жваво обговорювали це питання з рідними, знайомими та в соцмережах. «Чи буде наступ?», «Виїжджати з міста чи залишатися!».
Аби вгамувати занепокоєння, до жителів області неодноразово зверталися тодішній голова Сумської ОВА Дмитро Живицький, полковник СБУ Роман Костенко, генерал-майор Олександр Нестеренко.
Такі чутки ширяться й нині, з регулярністю раз на місяць, навіть називають конкретні дати «можливого наступу». Остання дата наступу вказувалась 15 лютого 2023 року.
Місцеві ДФТГ - на варті спокою Білопільщини
Починаючи з липня минулого року, на сторінках нашої газети та на сайті почали все частіше з’являтися новини про місцеві добровільні формування, зокрема, про те, як тримає стрій ДФТГ «Вир» Білопільської громади та бере участь у тактико-спеціальних навчаннях. Згадували на сайті і про допомогу, яку отримували бійці добровольчих формувань Ворожбянської та Білопільської громад від депутатів.
Медицина Білопільщини під час війни
Хоч війна, повітряні тривоги та обстріли внесли свої корективи в роботу багатьох структур, медицина Білопільщини продовжувала працювати безперервно.
Лікарі первинки вели (і ведуть) прийом пацієнтів, призначають лікування та всі необхідні процедури, працюють на небезпечних територіях і отримують заслужені відзнаки. Наприкінці осені – на початку зими минулого року лікарі первинки проводили виїзні прийоми пацієнтів у селах громад. А Білопільська міська лікарня продовжила працювати навіть після жахливих обстрілів та руйнувань…
День 30 листопада видався надважким для Білопільської міської лікарні та міста загалом. Окрім страшних руйнувань, яких зазнала медустанова, цього дня під ворожими обстрілами загинула дитина – 15-річний місцевий хлопець Богдан Дордик.
Підприємці підтримували земляків
День 24 лютого кардинально змінив життя всіх українців. Зокрема, початок повномасштабного вторгнення вплинув і на малий та середній бізнес. У деяких підприємців до війни справи йшли більш-менш стабільно, а хтось уже тоді був «на межі» через великі податки, малі прибутки, введення РРО. Та чимало місцевих підприємців продовжували працювати і доставляти такі необхідні товари жителям прикордонних територій.
Сільгосппідприємці тримали свій "фронт"
Тримали свій «фронт» і наші сільгосппідприємці, які, незважаючи на обстріли, продовжували обробляти землю, сіяти та збирати урожай.
Енергетики - цілодобово на варті
Увесь цей непростий час боролися з підступністю ворога і наші енергетики, щоразу долаючи наслідки обстрілів та відновлюючи електромережі на небезпечних територіях.
Навчання під обстрілами
Не зміг ворог завадити і навчанню. Авіаударами росіяни зруйнували приміщення Білопільського вищого професійного училища в селі Іскрисківщина, але заклад продовжив працювати в інших філіях.
Об'єднані єдиною метою
Не зламати ворогові й патріотичний дух наших земляків. Незважаючи на війну, наші земляки (як діти, так і дорослі чи цілі родини) продовжували брати участь у конкурсах та змаганнях, про Білопільщину писали оповідання, на територіях громад Білопільщини з’являлися патріотичні мурали…
Військові та жителі Білопільщини: взаємодопомога - шлях до Перемоги
Протягом усього періоду триматися «в строю» жителям Білопільщини допомагали й військові: організовували для цивільних навчання з надання першої допомоги, розповідали про правила безпеки під час обстрілів та надавали гуманітарну допомогу. Втім, і самі жителі не стояли осторонь і всіляко підтримували наші Збройні сили!
"Ми і без світла бачимо, що ви пі........ри"
Цей вислів став крилатим серед українців у період аварійних та планових вимкнень електроенергії, які почали застосовувати восени минулого року через ворожі ракетні атаки по енергосистемі України. Планові та аварійні вимкнення багатьом далися дуже важко. Були і обурення, і невдоволення, адже жителям доводилося по кілька годин (а то і діб) сидіти без світла і тепла. Але Білопільщина витримала і цей виклик!
Гуманітарна допомога для Білопільщини
Починаючи з березня минулого року, ми постійно висвітлювали інформацію про гуманітарну допомогу жителям місцевих громад, яку надавали і місцеві волонтери, і різні фонди та громадські організації, і закордонні благодійники. Це і продукти харчування, і ліки та різне обладнання, і будівельні матеріали… Цю тему ми піднімаємо чи не щотижня. Перелічити їх усіх не вистачить часу і газетної площі. Можемо лише щиро подякувати їм усім, за те, що вони згуртовуються і роблять усе від них залежне, аби допомогти українцям витримати ці важкі часи. До цього списку можемо додати і власні надбання – наш волонтерський проєкт «Реформована преса – українській армії», який ми започаткували ………… року.
Кохання під час війни
Війна не могла стати на заваді і коханню! У червні в Білопіллі урочисто уклали шлюб пара молодят – військовослужбовець Вадим, який тоді саме приїхав у відпустку, та його кохана дівчина Поліна. Обручки наречені одягали під час повітряної тривоги…
Найважчі втрати - наші Герої
Найбільші втрати за рік – це наші захисники, які загинули на фронті. Кожному з них – наша шана і вічна пам’ять. В кожній громаді є загиблі. Про кожного з них ми писали і розповідали. Кожен вартий пам’яті і пошани. Герої не вмирають.
Рік нас об’єднав і зробив сильнішими. Головне, щоб у нас вистачило сили і терпіння пережити і вистояти. Попереду – важкі часи боротьби, протистояння та визволення України.
